Welcome to Екомобіль. Життя без вихлопа

Search   in  

 Главная страница | Форум  

Статьи
· ЭлектроСлавута
· Электромобиль Михалыча - Электра-2
· General Motors EV1
· Tesla Roadster
· Wrightspeed X-1
· AC Propulsion tzero
· Venturi Fetish
· KAZ
· Eliica
· Таврия Электра
· Електровелосипед - погляд з різних сторін
· Tesla Motors - Model S
· Спілка екомобілістів України - матеріали та хроніка
· Н.Парафенко «О моих самоделках, о «Старте», электромобилях и о Северодонецке»

Навигация
· Главная
· Добавити новину
· Дружні сайти
· Журнал
· Контент сайта
· Наші опитування
· Пошук
· Приватний кабінет
· Приватні повідомлення
· Форум (старий)

  
АДМІНІСТРАТИВНІ ПОНЕВІРЯННЯ
Разместил 14/03/2009
Тема: Хроніка спілки
Хроніка спілкиШановні колеги,

поміщаємо для Вашого перегляду короткий звіт організаційних зусиль членів ради Спілки екомобілебудування України,
котрий охоплює проміжок часу починаючи ще до заснування спілки, і до нині, березня 2009 року.
Написано офіційною мовою - як подається чиновникам (ранги див. у тексті), але по суті майже детективна історія.


ДОВІДКА

про розробку та  просування проекту

„Про створення перспективних моделей екомобілів та

організацію їх серійного виробництва в Україні”, як вихідних

  матеріалів для створення Державної науково-технічної програми

„Виробництво малотонажних вантажних та  інших

перспективних моделей екомобілів


     1. Перспективи створення вітчизняного виробництва екомобілів в Україні давно привертають увагу (стор. 68, тут і далі посилання на проект), але з тієї пори ще не були створені достатні умови для вирішення цієї проблеми, не було розроблено і змістовного проекту відповідної державної програми. На основі напрацювань, аналізу напрямків та динаміки світового розвитку електромобілебудування розроблені матеріали „Про створення перспективних моделей екомобілів та організацію їх серійного виробництва в Україні”, як вихідні для створення державної науково-технічної програми „Виробництво малотонажних вантажних та інших перспективних моделей екомобілів”.

     Розробка проекту була розпочата за власною ініціативою автора на базі багаторічного досвіду у створенні оригінальних конструкцій автомобілів, систем шасі та роботи в науково-дослідних  проектах  високотехнологічних напрямків (стор. 64-66).

     Сприяли прискоренню розробки проекту наслідки невдалої спроби АТ „Електромобіль” (м. Київ) створити вантажний електромобіль на базі автомобіля ЛуАЗ. (стор. 21-26, 64-67). В результаті цієї роботи, аналізу переобладнання автомобілів в зарубіжжі на електротягу та тенденцій розвитку цього напрямку виникла спрямованість на докорінну переробку конструкцій класичних автомобілів під концепцію екомобілів, яку потім державна експертиза визнала, як „основний практичний результат дослідних робіт” автора проекту  (відгук ВАТ „Укравтобуспром”, протокол від 21.04.2008 р., № 16/8).

     2. Доручення президента України Л. Кучми в 2004 р. щодо пошуку можливості впровадження в серійне виробництво електромобілів в Україні (стор. 68) сприяло  впевненості в роботі над проектом та в пошуках технічних рішень при розробці  конструкцій. Сприяв також і лист Мінпромполітики України (стор. 69), в якому, зокрема, відзначалось, що „…Киеву нужен грузопассажирский электромобиль-гибрид грузоподъёмностью 500-1000 кг” (стор. 69, 70). Цим була підтверджена необхідність аналізу та пошуку конструктивних схем, в т.ч. для  конструкцій вантажних електромобілів.

      Скептичне твердження автора вищезгаданого листа щодо неспроможності України „...создать серийно выпускаемый электромобиль в ближайшие 20-50лет...” і що „даже самый современный образец не может быть поставлен на серийный выпуск” раніше викликало обурення, а тепер майже підтверджується, бо за минулі 5 років з того часу в галузі екомобілебудування головне досягнення держави полягає тільки в появі відгуку державної експертизи на згаданий проект.

     3. Матеріали проекту в першій редакції розглядалися Головним Управлінням промислової, науково-технічної та інноваційної політики Київської міської державної адміністрації (ГУ промполітики КМДА). Листом від 11.10.2006 р. № 045-869-Н  визнано, що його „...реалізація  може мати загальнодержавне значення, ... вважаємо за можливе порадити Вам безпосередньо звернутися до можливого Замовника ... з боку держави - Міністерства промислової політики України” (стор. 72, 73).

      Крім того, листом від 13.10.2006 р., № 885 ГУ промполітики КМДА проект був спрямований на рецензію до ВАТ „Київський мотоциклетний завод” (стор. 74).

     4. Відгуком від 16.11.2006 р., №  ММЗ 11.07  ВАТ  „Київський мотоциклетний завод” дав позитивну оцінку проекту та відзначив, що проект може послужити основою для створення Державної Програми з цієї тематики та буде сприяти її реалізації в частині накопиченого досвіду та ідейного змісту (стор. 75, 76). ВАТ „Київський мотоциклетний завод” запропонував також свою участь та відповідні можливості для експериментальних розробок і організації серійного виробництва екомобілів в умовах заводу, але КМДА  не знайшла необхідним розглянути пропозиції заводу, який мав всі підстави для перепрофілювання  і  забезпечення розвитку промисловості  Києва (див. примітку в кінці цього тексту).

     5. Матеріали проекту неодноразово розглядалися на зборах вчених та профільних спеціалістів НТУ України „Київський політехнічний інститут” („КПІ”) та Київської міської організації спілки наукових та інженерних об’єднань (КО СНІО), а також на нарадах у проректора з наукової роботи „КПІ” (стор. 77) та його заступника, за участю віце-президента та членів Президії КО СНІО. Завдяки всебічному аналізу було враховано ряд зауважень по суті та змісту проекту. В останній редакції проект розміщено на інтернет-сторінці  „Екомобіль - життя без вихлопу”, www.e-m.org.ua

     6. У квітні 2008 року проект був спрямований на розгляд до Міністерства промислової політики України. З метою підтвердження актуальності та відповідності запропонованої проектом тематики приоритетним напрямкам розвитку України, Мінпромполітики, листом від 14.04.2008 р., № 01/4-4-156 спрямовує цей проект до головної організації з питань забезпечення за напрямом „Автомобільне машинобудування” – ВАТ „Укравтобуспром” (м. Львів) для опрацювання та підготовки експертного висновку. ВАТ „Укравтобуспром” на той час вже розробляв проект „Державної програми розвитку автомобільної промисловості та регулювання  ринку автомобілів у період до 2015 року”.

      7. Матеріали проекту були обговорені на засіданні науково-технічної ради інституту  та правління ВАТ „Укравтобуспром” (протокол від 21.04.2008 р., № 16/8). Відгуком від 23.04.2008р.,  № 434  визнана цінність всіх положень проекту, а саме:

     7.1 „Пропозиції  Парафенка М.І.  щодо  розвитку  НДДКР   в  Україні  по екомобілях безперечно слушні і актуальні, як з умов альтернативної енергетики автопарку і зменшення залежності від імпорту нафтопродуктів, так і з умов покращення екології довкілля” та визначені  „... як неминучі напрямки розвитку з врахуванням світових тенденцій розвитку”,

     7.2. визнана „необхідність докорінної переробки конструкції класичних автомобілів під концепцію екомобілів” і визнана  основним практичним результатом дослідних робіт автора проекту необхідність „розробки відповідних ... конструкцій оригінальних кузовів і систем шасі”,

     7.3. відзначені „...констатації необхідності застосування більш ефективних джерел енергозабезпечення (нового покоління акумуляторів, де, зрештою, сконцентровані зусилля і в зарубіжних проектах)” (додаток 4, виділено кольором),

     7.4. відзначена необхідність „проведення науково-дослідних робіт із залученням інститутів НАН України з виготовлення нового покоління акумуляторів високої питомої енергомісткості (з залученням підприємств ВПК)”,

     7.5.  констатована  „необхідність формування у 2008 році міжгалузевої програми НДДКР Мінпромполітики, Міносвіти і науки, НАН України щодо першого етапу реалізації робіт по 2 основних проблемах - дослідно-експериментальних зразків міських

електромобілів”,

    7.6. зазначено що „Розробка і виготовлення, випробування і підконтрольна експлуатація цих {двох із запропонованого автором розмірного ряду} електромобілів впродовж  3-4 років дозволила б поставити питання про промисловий розвиток проекту із залученням  інвестицій  і організації серійного виробництва”,

     7.7. запропоновано „необхідним формування міжгалузевої державної програми (Мінпромполітики, Міносвіти і науки, НАН України) з формуванням двох етапів – НДКР ... та організації малосерійного виробництва із залученням зацікавленого інвестора або на одному з державних машинобудівних заводів ВПК з державною інвестицією ..., вихід на програму виробництва 500-1500 шт./річно з прийняттям законодавчих і нормативних актів з умов стимулювання збуту ...

    8. В листі від 12.05.2008 р. № 01/4-1-582 Департамент загального машинобудування посилається на значне скорочення бюджетних асигнувань на розвиток науки в цілому та непередбаченість витрат на розробку перспективних моделей екомобілів, пропонує провести

створення дослідно-експериментальних зразків електромобілів в рамках „Державної програми розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів у період до 2015 року” та пропонує автору взяти участь у розробці проекту цієї програми.

     9. Розробник „Державної програми розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів у період до 2015 року” (ВАТ „Укравтобуспром”) участь автора  в розробці проекту програми відхилив, мотивуючи це тим, що розробка вже на стадії завершення.

    10. З появою проекту, в м. Буча відбулося зібрання ентузіастів екомобілебудування України, в т. ч. провідних спеціалістів та представників інститутів цього напрямку, де на зборах після презентації проекту була заснована спілка „Екомобіль”.

     11. Спілка „Екомобіль” запропонувала залучити провідних профільних спеціалістів Верховної Ради України для підготовки проектів необхідних регуляторних актів, щоб Верховна Рада могла прийняти відповідні Постанови (вх. до ВР від 10.06.2008р., № 9-0572.10.08/06.08).  Розглядати такі пропозиції без затвердження програми, з одного боку, не доцільно, а з іншого боку, її затвердження без законодавчої бази неможливе. Пропозиції спілки „Екомобіль” залишилися без розгляду та без відповіді.

     12. Проектом передбачений механізм відносин на організаційному етапі (стор. 46), на якому промисловці  та  потенційні інвестори визначилися би в умовах подальшої реалізації проекту.  Керівництво Союзу промисловців та підприємців не звернуло уваги на  свою роль в цьому процесі  і надана йому інформація (вх. № 644 від10.06.08р.) залишилася без відповіді.

     13.  На матеріали (99 арк.) спілки „Екомобіль” від 10.06.2008р., № 05/06, Кабінет міністрів України листом від 17.06.2008р. № 30373/1/1-8-08 дав доручення Мінпромполітики на їх опрацювання.

     14. Листом  від 16.07.2008 р. №21/4-1-221 Мінпромполітики, посилаючись на попередній лист від 12.05.2008 р. № 01/4-1-582, знову повідомило, що кошторисами витрат не передбачається проведення науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт,  пов’язаних з розробкою перспективних моделей електромобілів.

     Цим же листом Мінпромполітики повідомило про те, що напрямки розвитку електромобілебудування включені в проект „Державної програми розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів у період до 2015 року”.

     Крім того, посилаючись на лист відділення фізико-технічних проблем енергетики (ВФТПЕ) НАН України від 15.07.2008 р. № 70/10-16.2  та на зацікавленість проблемами електромобілів НАН України, Мінпромполітики пропонує звернутися до ВФТПЕ щодо формування та відкриття державної програми екомобілебудування під егідою НАН України.

     15. При ознайомленні в інтернеті з проектом „Державної програми розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів у період до 2015 року”, виявилось, що концепція під створення цієї програми була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України ще від 03.08.2006р., № 452-р. Тому  проект згаданої  програми був  розроблений  в 2008 р. зі значним запізненням, при падінні попиту на автомобілі, коли світовий ринок вже був ними перенасичений. Як наслідок, запропоновані та очікувані  цим проектом показники стали не реальними та недоцільним для досягнення майже одночасно зі створенням проекту.

      Напрямок же екомобілебудування в проект цієї програми виявився не включеним з невідомих причин, що суперечить запевненням самого Мінпромполітики згідно з його листом  від 16.07.2008 р., № 3 21/4-1-221.

      16. Щодо формування та відкриття державної програми під егідою НАН України Вченим секретарем ВФТПЕ було усно повідомлено, що за відсутністю коштів в даний час Кабінетом  міністрів знімається фінансування навіть з діючих програм.

     17. На лист спілки „Екомобіль” (вх. від 10.06.2008р., № 440/40642-01) Секретаріат Президента України листом від 01.07.2008 р., № 31-02/1705 повідомив, що звернення з проханням внести питання про стан та перспективи екомобілебудування в нашій державі на розгляд засідання Ради національної безпеки і оборони України за дорученням Глави держави надіслано до Національної Академії Наук України з проханням розглянути його і науковий висновок надіслати до Секретаріату Президента України.

     18. Листом  від 17.07.2008 р., № 70/1481-5 на адресу Мінпромполітики НАН України підтримує пропозиції спілки „Екомобіль” щодо розробки концепції (?) Державної науково-технічної програми екомобілебудування. Виникають питання щодо розробки цієї концепції, бо спілка „Екомобіль” не подавала пропозицій щодо розробки концепції окремо від створення Державної програми. Розробка концепції мусить бути частиною розробки   Державної програми „Виробництво малотонажних вантажних та інших перспективних моделей екомобілів”.

     Чи був визначена доцільність розгляду проекту на засіданні Ради Національної Безпеки та Оборони України, та які наукові висновки зробила НАН України на запит Секретаріату Президента України, в цьому  листі  не повідомляється.

   Інформація Секретаріату Президента України з цього приводу до цього часу не надійшла.


Висновки.


      1. Проект достатньо аргументований, спрямований на створення сотень тисяч нових робочих місць (біля 10 робочих місць суміжних підприємств на одне робоче місце безпосередньо підприємства-виробника екомобілів), на впровадження ресурсо-, енергозберігаючих та екологічно чистих технологій, на підвищення індустріального потенціалу держави та забезпечення розвитку української промисловості з експортним потенціалом, на вдосконалення господарсько-правових відносин в економіці України і на перспективу інтеграції у світові відносини. Незважаючи на це, служби і організації державного рівня (за винятком ВАТ „Укравтобуспром”) не знаходять цю спрямованість в поданих  матеріалах і, в межах своїх можливостей,  відсторонюються від такого пошуку.  І це при тому, що „...Мы должны успевать занимать свободные ниши … нужно думать не о цене и себестоимости – мы должны зубами выгрызать свое место на рынках” (Н. Королевская, ж. Контракты»,  № 47, стор. 40, 2008 р.).

     2. Державною експертизою визнані всі положення проекту (п.п. 7.1-7.6) та  необхідність його реалізації через формування міжгалузевої програми НДДКР та організацію малосерійного  виробництва (п. 7.7)  із залученням до реалізації проекту  наукових  установ НАН України, НТУ України ”КПІ” та підприємств ВПК.

     3. Реалізація запропонованої Державної програми „Виробництво малотонажних вантажних та інших перспективних моделей екомобілів” передбачена переважно за рахунок коштів приватного капіталу шляхом створення умов для досягненням  балансу інтересів:
      „При минимальных затратах государственных средств на создание промышленного производства экомобилей в настоящее время, Украина располагает перспективой получить максимум научно-технических, социально-экономических и политических дивидендов в будущем. Для этого, в качестве эквивалента капитала, вкладываемого в это перспективное дело, Правительство Украины должно создать рациональную систему льгот, обеспечивающую привлечение частного капитала на выгодных для него условиях” (стор. 59).
 
     4. Створення Державної програми „Виробництво малотонажних вантажних та інших перспективних моделей екомобілів” у взаємозв’язку зі створенням відповідної законодавчої  бази для її реалізації  викличе вдосконалення господарсько-правових відносин держава – наука – бізнес. Це стимулюватиме створення програм розвитку інших галузей господарства. Виявляться пріоритетні напрямки стратегії розвитку держави. Реалізація пріоритетних  напрямків і програм дасть прискорення соціально-економічному розвитку і стане домінуючим об’єднуючим фактором на шляху виходу України із кризи.

    Суть такої концепції в наступному: «Главным   инструментом,  который  в  состоянии  помочь  Украине - это общенациональные проекты. Они достаточно популярны в обществе и способны консолидировать всю нацию, не вызывая разногласий. Яркий  пример - предстоящее проведение в Украине финальной части Евро-2012» (доктор економіки, проф. О. Слюсаренко, ж. «Контракты»,  № 47, 2008р., ст. 55).

     Примітка до п. 4 (щодо позиції  мерії  м. Києва  відносно оздоровлення атмосферного повітря столиці застосуванням екомобілів для внутрішньоміських перевезень та розвитку промисловості  м. Києва шляхом перепрофілювання промислових підприємств для виробництва екомобілів):
      Мерія м. Києва (за часів О. Омельченка) приділяла увагу пошукам засобів поліпшення стану несприятливої екологічної ситуації в столиці від шкідливих викидів автотранспорту  ще в ті часи, коли цих викидів було значно менше, ніж в даний час. З цього приводу  Міністерство промислової політики України оголошувало тендери  на створення дослідно- експериментальних зразків електромобілів з намірами своєчасно підготуватися до майбутньої поступової заміни внутрішньо-міського автомобільного транспорту на електромобільний. Завдання зі створення дослідно-експериментального електромобіля було сформульовано Міністерством промислової політики України в наступному: „Киеву нужен грузопассажирский электромобиль-гибрид грузоподъёмностью 500-1000 кг” (лист від 07.10.2004 р., № 95-6891 на адресу АТ «Электромобиль», стор. 69 проекту). В намірах „Чтобы мы себя не удушили, надо пересесть на електромобили” (стор. 5 проекту) столиця України в той час була лідером перед Москвою, де до вирішення цієї проблеми ще не готувалися.
      Минуло небагато часу, кількість автомобілів на вулицях Києва кратно збільшилась. Біля одного мільйона автомобілів виїжджає щоденно на вулиці і дороги Києва, забрудненість  викидними  газами становить біля 96% від усіх промислових викидів і в 2008 р. Київ зайняв 28 місце з 215 серед найбільш забруднених міст (стор. 5 проекту). Мерія м. Москви на цей час вже сформулювала проблему так; „…Мы дошли до критической точки, зайдя за которую в городе будет невозможно жить” (стор. 6 проекту) і приступила до впровадження  електромобільного транспорту та пошуку інших рішень (стор.78-80 проекту).
      В протилежність діям мерії м. Москви щодо пошуку шляхів застосування екомобілів, як внутрішньо-міського транспорту, мерія м. Києва взагалі відсторонюється від вирішення екологічних проблем, пов’язаних зі шкідливими викидами міського автотранспорту. КМДА навіть не знайшла можливим розглянути пропозиції ВАТ „Київський  мотоциклетний завод”, (лист на адресу КМДА  від 16.11.2006 р., №  ММЗ 11.07), який мав всі підстави для перепрофілювання під перспективне виробництво екомобілів і розвиток цієї галузі промисловості Києва за підтримки мерії столиці та допомоги Мінпромполітики України. Саме розвиток виробництва екомобілів в м. Києві міг би перепрофілювати не тільки Київський мотоциклетний завод, а і багато інших, наприклад „Арсенал”, де з 30 тис. робітників на даний час вже залишилось тільки 3 тис. (на одне  робоче місце безпосередньо в виробництві екомобілів потрібно біля 10 робочих місць в суміжних виробництвах). До того ж кожні 4 кіловат-години спожитої екомобілем електроенергії економлять 1 літр моторного палива. Отже, при заміні в м. Києві тільки 10 відсотків автомобілів екомобілями кількість отруйних викидів (а це монооксид вуглецю, оксиди азоту та сірки, недопалені рештки вуглеводнів) в атмосферному повітрі столиці зменшиться приблизно на 50 тон за добу (біля 12 тис. тон річно!), а економія моторного палива складе біля 1200 тон за добу (біля 300 тисяч тон річно) (стор.5 та 19 проекту, дані показники розраховані інж. О. Мельником). Значно нижча і собівартість перевезень (стор. 52-53).
     Замість досягнення приведених результатів, перспектив розвитку промислових підприємств в м. Києві та вирішення екологічних проблем столиці, київська мерія вишукує навіть неіснуючі підстави (вих. № 045-757 від 18.07.2008 р.), аби не втручатися у вирішення означених проблем столиці. Отже завдяки недбалому керівництву Київ втратив своє лідерство в порівнянні з Москвою  в намаганнях поліпшити екологічну ситуацію.
     Час для перегляду своїх позицій мерії м. Києва настав, бо „При теперішній динаміці розвитку згаданого напрямку (екомобілебудування) на світовому рівні, марно втрачений час може на невизначений термін відкинути Україну та її столицю, в цьому відношенні до ряду відсталих країн світу” (№ 02.06 від 03.06.2008 р. на  вих. № 045-869Н  від 14.08.2006 р. мерії м. Києва).


------------

Опублікував О. Мельник, член ради Спілки екомобілебудування України.


 
Связанные ссылки
· Больше про Хроніка спілки
· Новость от Alex_M


Самая читаемая статья: Хроніка спілки:
АДМІНІСТРАТИВНІ ПОНЕВІРЯННЯ


Рейтинг статьи
Средняя оценка: 0
Ответов: 0

Пожалуйста, проголосуйте за эту статью:

Отлично
Очень хорошо
Хорошо
Нормально
Плохо


опции

 Напечатать текущую страницу Напечатать текущую страницу


Связанные темы

Хроніка спілки

"АДМІНІСТРАТИВНІ ПОНЕВІРЯННЯ" | Создать Акаунт | 0 Комментарии
Спасибо за проявленный интерес

Вы не можете отправить комментарий анонимно, пожалуйста зарегистрируйтесь.
Сайт електромобілістів України
PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
The Russian localization - project Rus-PhpNuke.com
Открытие страницы: 0.08 секунды
The Russian localization - project Rus-PhpNuke.com