Мене давно займало питання "електровелосипед - варто купувати чи ні...". Ось і трапилася нагода відповісти для себе на це питання.
Компанією „Торнадо”(tornado.kharkov.ua)
було надано мені електровелосипед для дослідів. Спочатку я його розібрав, потім
зібрав. А на вікенді устроїв йому тест.
Мабуть почну з тесту.

Тест-драйв

В суботу зранку мені не поспалося – прокинувся десь о пів на сьому. Не довго роздумуючи я вдівся потепліше (ранком в березні доволі прохолодно), зняв з зарядки акумуляторний блок, вставив його в гніздо на вєліку, свиснув собаку і виїхав з двору. Місцевість в якій я живу не гориста але й не рівнина. Коли крутиш педалі, то на них або треба добряче налягати, або приходиться постійно притормажувати, тобто велосипедну прогулянку легкою не назвеш. По моїх розрахунках схил на який на який я спершу мав піднятися складає 4 градуси. По вулиці велосипед поїхав весело. Звук який видавало мотор-колесо було ледь чутно (магнітострикція). Коли я повернув на згадану мною гірку, швидкість помітно не змінилась але шум магнітострикції трішки збільшився. Слід сказати що підйом складає десь з кілометр. Коли я на нього „видираюсь” на велосипеді то хекаю добряче. На разі коли я в цей раз виїхав на підйом, хекала тільки моя собака яка бігла рядом. Потім я через деякий час в’їхав в дачне містечко яке не було виключенням з того правила, що подібні місця знаходяться в якихось урвищах, тобто на тих землях які раніше нікому потрібні не були. Велосипед доволі жваво проскочив містечко. Причому гірки до 10 градусів, беручи без проблем. Загалом я проїхав зранку десь кілометрів до п’ятнадцяти. Враження від поїздки склалося гарне.

По приїзді поставив акумулятор на зарядку. Правда підзарядитись йому вдалося всього часів зі два. А потів йому прийшлось „попотіти”. Спочатку його тестував старший син Андрій. Я потім від нього узнав про якісь особливості роботи електровелосипеда, типу того що якщо спочатку розігнатися на електротязі а потім якимось чином крутнути педалі – то від починає швидше їхати. Причому він таких тонкощів знайшов з десяток. Зараз так «загорівся» щоб йому купили такий велосипед, що ладен на все. Від себе можу сказати що для підлітків швидкість електровелосипеда замала, але з іншого боку це може й краще – менше шансів потрапити в халепу.

Потім приїхала любима теща. І як ви мабуть здогадалися, поїхала від нас на електровелосипеді. Другу половину дня суботи і першу неділі велосипед тестувався тещею поїздками на „дачу” яка знаходиться десь за 6 кілометрів від неї. З’їздила вона за цей час туди двічі. Причому, попри мої поради поставити акумулятор вночі на зарядку, заряджати вона його не стала тому що, цитую „горіли всі чотири лампочки” (індикатори заряду батареї). По приїзду ми з’їздили з дітьми в ліс по проліски(старший був на електровєліку). І по поверненню я вирішив на ньому ще раз виїхати на гірку. Що мені вдалося не без труда – тянув в гірку вєлік уже з натугою. Всі чотири індикатори, потухли один за одним. І, коли потух останній, я повернув, трішки не дотягнувши до вершини гірки.

Ось коли прийшлось пожалкувати що немає вело-комп’ютера. По моїм оцінкам на одній зарядці вдалося проїхати десь не менше ніж 40 кілометрів.

Висновки:

- Електровелосипед того вартий щоби його купити. Правда при умові що Вам є де його експлуатувати J.

- Індикатори носять декоративний характер – вірити їм не варто.

- Не вистачає одометра

- Персонально мені недоставало показників струму і напруги батареї

Следующая страница (2/5)